Ян Гевелій – один з історичних символів Гданська. Науковця знають як великого інтелектуала, поряд із Данієлем Фаренгейтом і Артуром Шопенгауером, що народилися у місті. За життя астронома його обсерваторія була відома як один із найважливіших центрів астрономії в Європі, пише igdansk.com.
Біографія
Народився 28 січня 1611 року в родині Авраама та Кордули Гевельке. (Прізвище «Гевельке» багато разів змінювалося, визнане як Гевелій.) Сім’я була німецькомовною лютеранською.
У дитинстві Ян навчався в гімназії. Відомий математик Пітер Крюгер був його викладачем. У 1630 році Гевелій продовжив вивчати право в Лейдені. Після закінчення навчання він мандрував Францією та Англією, де познайомився з П’єром Гассенді, Маріном Мерсенном і Афанасіусом Кірхером.
Науковцю пощастило зустріти двох жінок, які підтримували його науковий розвиток, і багатьох захисників, які вірили в його таланти. Він познайомився зі своєю першою дружиною Кетрін після повернення до Гданська. Вони одружилися 21 березня 1635 року. Того ж року Гевелій став членом гільдії пивоварів, що принесло йому багатство та міцне становище в суспільстві. На жаль, Кетрін померла від невідомої хвороби в 1662 році.
Через рік Гевелій одружився з жінкою, яка стала його найкращим партнером у його пошуках невідомого в нічному небі – Елізабет Гевелій, уроджена Купман. Вона була молодшою донькою в купецькій родині. Обидві жінки, як відомо, дуже піклувалися про свого чоловіка, були люблячими дружинами.
Елізабет було лише 16 років, коли вона вийшла заміж за Гевелія. Вона згодом була першою жінкою в астрономії, яка досягла значних успіхів. Елізабет також народила йому чотирьох дітей і взяла на себе всі щоденні справи. Це дозволяло Гевелію якомога більше працювати над своїми дослідженнями та відкриттями. Після смерті Яна вона навіть видала дві його книги. Жінка також завершила деякі з його недописаних рукописів і стала першою жінкою-астрономом у своїй частині світу.
Обсерваторія – наукова корона міста
Обсерваторія Гевелія була відома як Stellaeburgum – Starenburg, що означає “Зоряний замок” (польською Gwiezdny Zamek). Вона розташовувалася на даху трьох з’єднаних будинків Гевелія на розі сучасної вулиці Корзенної. Все будівництво планував сам астроном.
Гавелій збудував обсерваторію в 1641 році. Приміщення було оснащене чудовими інструментами, включаючи великий телескоп Кеплера з фокусною відстанню 46 метрів. Ймовірно, це був найдовший “трубчастий” телескоп, створений до появи безкамерних аеротелескопів.
Завдяки своїм аналітичним здібностям Гевелій став відомим серед королівської сім’ї та отримав підтримку багатьох найважливіших людей свого часу. У 1659 році науковець користувався заступництвом короля Польщі Яна Казимира. Його приватну обсерваторію також відвідала 29 січня 1660 року польська королева Марія Луїза Гонзага. Він також отримував фінансову підтримку від двору короля Франції Людовика XIV.
Польський король Ян III Собеський регулярно відвідував Гевелія між 1677 і 1683 роками. Він був настільки вражений людиною та його роботою, що звільнив астронома від сплати податків, пов’язаних з пивоварінням, і дозволив йому продавати пиво за межами міста. Ця дружба була увінчана назвою сузір’я Scutum Sobiescianum (Щит Собеського) на честь перемоги військ польського короля в битві під Віднем.
Обсерваторія на певний час стала однією з найважливіших частин міста. Наукова спільнота захоплювалася новим закладом. Туди з усієї Європи приїжджали молоді шукачі наук, щоб вчитися у гданського магістра.
Пожежа
В обсерваторії виникла пожежа 26 вересня 1679 року. Доки Елізабет і Йоганнес були відсутні, кучер “залишив запалену свічку в стайні й підпалив все приміщення”. Саме такі дані наведені у розповіді, яка відтворена у роботі “Ян Гевелій і його каталог зірок”.
Велика обсерваторія Гевелія внаслідок займання була зруйнована. Вогонь знищив його книги, інструменти та особисті речі. Після цієї трагедії Гевелій описав катастрофу в передмові до свого “Клімактеричного року” (1685). Ця нещаслива подія вразила і дуже засмутила Гевелія.
Астрономічні інструменти, ноти та стоси рукописів згоріли, а обсерваторія була значною мірою дуже постраждала. Вважається, що донці Гевелія Катаріні вистачило передбачливості врятувати сімейний рукописний Catalogus Stellarum Fixarum (“Каталог нерухомих зірок”). Дивом цьому рукопису вдалося уникнути наступних пожеж і бомбардувань, переживши все: від облоги Данцига в 1734 році до бомбардувань під час Другої світової війни.
Гавелій намагався виправити ситуацію. Прийшовши в себе, він спробував відремонтувати пошкоджені об’єкти, відтворити старі нотатки. Науковець прагнув узагальнити все, що пам’ятав із минулої роботи. Потім він підготував свою обсерваторію для спостереження за кометою в грудні 1680 року. Пізніше астроном назвав нове сузір’я Секстаном на згадку стосовно своїх втрачених інструментів.
Книги та винаходи Гевелія
Ян Гевелій зміг зосередитися на своїй кар’єрі та пристрастях у мирному оточенні, яке створила для нього його дружина. Він почав вивчати астрономію приблизно з 1639 року. Фахівець також відіграв провідну роль у муніципальному управлінні та став міським радником у 1651 році. З часом здобув репутацію астронома, який був «засновником місячної топографії» та відкрив десять нових сузір’їв. (Сім із них й досі визнає наукова спільнота). Коли не досліджував небо, Ян намагався винайти нові інструменти, щоб зробити свої спостереження та аналіз успішнішими. Одним з його винаходів є маятниковий годинник.
У 1664 році Гевелій став членом відомого Королівського товариства в Лондоні. Через 15 років його відвідав молодий англієць, на ім’я Едмонд Галлей. Суспільство хотіло, щоб Галлей переконав Гевелія дозволити їм використовувати його вимірювання для сучасних телескопів. Гевелій продемонстрував свої методи Галлею. Їхні дискусії вплинули на майбутнього дослідника комети Галлея.
Астроном спостерігав плями на Сонці, виявив лібрацію Місяця за довготою та ідентифікував чотири комети – у 1652, 1661, 1672 та 1677 роках. Він опублікував кілька монументальних книг, серед них й найвідоміша – Selenographia (1647), а також De nativa Saturni facie ejusque varis Phasibus (1656), Prodromus cometicus (1665), а також критикована Cometographia (1668). Він також був автором Historiola Mirae (1662), в якій він назвав і описав періодичну змінну зірку Омікрон Сеті Міра.
У 1673 і 1679 роках Гевелій опублікував книгу під назвою Machina coelestis, яка є надзвичайно важливою працею астронома, оскільки містить опис його приладів і винаходів. У цьому тексті він також описав свої методи спостереження. Останньою книгою, яку він написав, була Annus climactericus, sive rerum uranicarum observationum annus quadragesimus nonus. Робота опублікована в 1685 році.
Ян Гевелій помер у свій 76-й день народження, 28 січня 1687 року. Він був похований у церкві Святої Катерини, біля своєї обсерваторії. Місце, де розташовувалася наукова споруда, було зруйноване під час Другої світової війни. Найважливішим пам’ятником астроному вважається монумент, де він зображений, що сидить на стільці й дивиться у небо. Вченого повністю асоціюють з Гданськом.
