Образ міста формують не масштабні рішення чи історичні події, а люди, які невпинно працюють заради добробуту рідного краю. Справжня любов до того, що робиш, народжується тоді, коли професія стає життєвою місією, без якої не уявляєш свого існування. Саме так ставилася Ядвіґа Тіц-Косько до своєї діяльності у сфері медицини. Турбота про людей, відповідальність перед своїм покликанням та відданість своїй справі – внесок видатної лікарки у медицину Гданська пам’ятають крізь десятки років, розповідає сайт igdansk.com.
Найголовніше з біографії медикині
Ядвіґа Тіц-Косько народилася у 1902 році у Маньчжурії. У дитинстві вона інколи відвідувала Польщу, оскільки її батько був уродженцем Варшави. У Києві дівчина почала навчання у сфері медицини, але згодом разом з родиною повернулася до польської столиці. У Варшаві вона продовжила навчання на медичному факультеті Варшавського університету. У 1926 році Ядвіґа отримала диплом і вже наступного року знову стала студенткою Варшавської школи політичних наук, що підкреслює, наскільки різнобічною була ця жінка.
Другу світову війну Ядвіґа Тіц-Косько пережила у Варшаві, а в 1945 році переїхала до Гданська. Тут вона заснувала одну з перших післявоєнних клінік на вулиці Яськова Долина. Також деякий час Тіц-Косько працювала лікаркою у слідчому ізоляторі на вулиці Курковій у Гданську, де зіткнулася з жорстокістю з боку служб безпеки.
Засновниця польської ревматології
Ядвіґа Тіц-Косько вважається першопрохідницею у галузі ревматології не лише у Тримісті, а й по всій Польщі. У 1946 році видатна медикиня заснувала дві ревматологічні клініки у Гдині та Сопоті і того ж року у Другій клініці внутрішніх хвороб Медичної академії Ядвіґа створила Провінційну ревматологічну лікарню зі стаціонарним відділенням на 20 місць.
Тіц-Косько не лише розвивала медичну галузь у Тримісті, а й виховала понад 50 терапевтів, які під її керівництвом підвищували кваліфікацію з ревматології. Медикиня також є авторкою підручника “Основи ревматології”, за яким навчалися у вишах Польщі.
Лікарка Ядвіґа Тіц-Косько зробила значний внесок в організацію ревматологічної спільноти Польщі. Вона стала співзасновницею Польського товариства ревматологів (ПТР), а в 1952 році відкрила відділення ПТР у Гданську, яким завідувала аж до кінця життя. Двічі Ядвіґа Тіц-Косько організувала у Гданську конгреси з ревматології.
Ядвіґа Тіц-Косько запам’яталася як видатна жінка, яка була надзвичайно віддана своїй роботі та щиро прагнула допомагати людям. Інакше не можна пояснити, звідки вона брала стільки сил та натхнення для того, щоб щодня невпинно присвячувати себе медицині. Лікарка не обмежувалася роботою в лікарні та викладацькою діяльністю, а й заснувала цілу мережу ревматологічних клінік у Тримісті. За її ініціативою у 1957 році у Цетнево був створений дитячий реабілітаційний санаторій, який пізніше перенесли до Сопоту. Згодом Ядвіґа долучилася до відкриття ревматологічного санаторію, який спершу розташовувався в Орлові, а згодом у Сопоті та Єліткові. Діяльність медикині не залишилася непоміченою, і популярний на той час журнал “Wieczór Wybrzeża” назвав її “Гданьчанкою року”.
Ядвіґа Тіц-Косько також доклала зусилля для створення будинків для ветеранів та людей похилого віку. У 1973 році, у районі Гдині Вітоміно, лікарка відкрила житловий кооператив, де могли проживати люди з інвалідністю та ревматичними захворюваннями. Інколи разом з ними міг жити хтось із членів родини. Мешканцям кооперативу безоплатно надавалося медичне обслуговування, фізіотерапія та реабілітація. На добровільних засадах Ядвіґа Тіц-Косько займала посаду президента цього кооперативу, який, до речі, продовжив існування й після смерті лікарки. Мешканці Гдині знають його як Будинок для літніх людей імені Ядвіґи Тіц-Косько.
Видатна лікарка померла 9 лютого 1989 року. Вона була похована у Гдині поряд зі своїм чоловіком, капітаном Станіславом Косько.