3 Лютого 2023

Життя та діяльність Йоганна Уфагена

Related

Виступи Даріуша Рачинського за “Лехію”

Даріуш Рачинський – футболіст, що запам'ятався вболівальникам "Лехії", як...

Не футболом єдиним: спорт у Вільному місті

Спортивні змагання у Вільному місті завжди були популярними. Містяни...

ТОП 10 наймолодших та яскравих зірок ґданської “Лехії”

Футболісти з інших країн відіграють провідне значення у будь-якому...

Share

Йоганн Уфаген – історик, присяжний і радник із Гданська. Відомий фахівець був затятим любителем науки та знавцем книг. Зумів зібрати значну бібліотеку. Його будинок на вулиці Довгій став однією з візитівок міста, пише igdansk.com.

Навчання  

Народився він 9 лютого 1731 року в Гданську. Спочатку планував бути купцем. У 1747 році навчався на пароплавстві, співвласником якого був його батько. Під впливом історика Готфріда Ленгніха вирішив припинити навчання.

Згодом вивчав латинську та грецьку мови, філософію. Склавши іспити, поїхав у 1751 році зі своїм двоюрідним братом Вільгельмом Генріхом Уфагеном до Геттінгена. Йоганн вивчав право, філософію та історію в тамтешньому університеті. 

Після завершення навчання в 1754 році вони подорожували Німеччиною, Нідерландами та Францією. Відбувалося знайомство з місцевою культурою, милування пам’ятками сакрального та світського мистецтва та придбання книг.

У Гданську займався професією судновласника та торговця, він також обіймав багато державних функцій. Засідав у муніципальних комісіях, що займалися податками та муніципальною територією, був командиром Гданських полків. З 1792 року працював на посаді радника. 

Внаслідок поділів Речі Посполитої опинився під владою короля Пруссії. Тоді Йоганн Уфаген, як і багато інших муніципальних чиновників, пішли у відставку з усіх посад.

Бібліотека

Бібліотека Йоганна Уфагена була однією з найвідоміших приватних книгозбірень доби Просвітництва в Гданську. Далекоглядність власника призвела до того, що цінна книгозбірня не була розпорошена і збережена для нащадків.

У той час було майже звичайною практикою продавати бібліотечні колекції після смерті власника на публічних книжкових аукціонах. Проте така колекція Уфагена залишилася в руках його спадкоємців і перебувала під опікою Сімейного фонду, заснованого Йоганном. У родини не було гідного наступника власника, тому не поповнювалася новими творами. У 1846 році Фонд запропонував колекції Міській бібліотеці, але книги були передані на зберігання лише в 1879 році. Нині колекція Йоганна Уфагена зберігається в Гданській бібліотеці Польської академії наук, яка продовжує традиції колишніх книгозбірень міста, серед них й міська бібліотека. Він досі зберігає своє походження. Ним донині користуються фахівці різних наукових дисциплін, але насамперед історики.

Книгозбірня, що нараховує майже 10 500 творів, зібраних у понад 15 тисяч томів, упорядкована власником – за формальним критерієм – за тематикою. Книги були розміщені, як заведено на той час, за форматами. У межах форматів Uphagen виділив 35 тематичних груп. Колекція, яка слугує власникові майстернею для наукової роботи, включає, серед іншого, багато історичних праць у галузі релігієзнавства. Велику групу становили звіти про подорожі, описи далеких місць, путівники. Менше представлені філософські праці, енциклопедії та словники. Уфаген також збирав рукописи, карти, плани та гравюри. Варто підкреслити, що книжкова колекція нараховує чимало унікальних предметів.

Серед зібрань велику групу становлять твори французькою мовою (2035 одиниць), але не всі вони були надруковані у французьких друкарнях, є також твори, видані французькою мовою у Швейцарії, Нідерландах та Німеччині. Серед книг, виданих у Франції, значну групу (близько 650 творів) становлять твори паризьких друкарів.

Уфаген мав багато інтересів. Він був істориком, автором двох історичних трактатів. Книги були його великою пристрастю. Свої колекції він накопичував усе життя, ще під час навчання та подорожей Європою посилав до Гданська посилки з цінними творами. Цій пристрасті він залишався вірним усе життя. Книги він купував не лише у гданських книготорговців, а й у французьких книготорговців, про що свідчать рахунки, виставлені книгарями з Бордо. Значну частину творів фахівець придбав наприкінці життя – у 1795 році на аукціоні знаменитої бібліотеки Генріха Вільгельма Розенберга (1701–1795), завдяки чому збереглася пам’ять і про ці колекції.

Родина 

Родина Уфагенів походила з околиць міста Іпр у південних Нідерландах, що є сьогодні фламандською частиною Бельгії. Звідти такий собі Арнольд Уфаген(1560-1623) через переслідування прихильників реформатської (кальвіністської) релігії емігрував близько 1585 року до Королівської Пруссії. Спочатку він оселився в Межешині, а в 1597 році отримав громадянство міста Гданська. У цьому місті Арнольд і його нащадки могли вільно сповідувати кальвінізм і примножувати родинні статки: його син Генріх (1590-1640) був гданським купцем, онук Йоганн (1620 – 24 листопада 1701) став золотарем і власником приміського маєтку в селі У наступному поколінні Вільгельм Генріх (1666 – 5 квітня 1705), який успадкував кораблі, а також настоятелем церкви святого Єлизавета. Після смерті його поховали в головному зборі гданських кальвіністів — костелі святого Петра і Павла.

Молодшим сином Вільгельма Генріха був Петр. Разом з  Вільгельмом Якобом Палеске він керував судноплавною компанією протягом 40 років. Завдяки прибутковій комерційній діяльності він значно збільшив свої статки, які вклав у нерухомість у Гданську та його околицях. Був власником кам’яниці та маєтку. Його знали як міського засідателя, а потім радника, настоятеля євангелістсько-реформованої гміни та шпиталів. Також відомо, що він колекціонував твори мистецтва. Після смерті похований у родинній гробниці в церкві святого Петра і Павла.

Будинок Уфагена 

Значно раніше, 23 червня 1775 року, Уфаген купив кам’яницю на вулиці Довгій і доручив майстру-муляру Йоганну Беньяміну Драєру відбудувати її. Кам’яниця отримала новий фасад із великими вікнами, вхід у стилі рококо, прикрашений родинним гербом (у ліхтарі, що було звичаєм того часу, перепліталися монограми Яна Уфагена та його дружини Абігейл) та фронтон з датою «1776». З 1777 року Дрейєр перебудував інтер’єри будинку та надав їм новий дизайн. Уфаген і його дружина переїхали до свого нового будинку 16 жовтня 1779 року (раніше вони жили в так званому «Старому будинку законів» на Довгій площі), хоча реконструкція була завершена лише наприкінці 1786 року.

Крім основної резиденції, яку називають будинком Уфагена, Йоганн мав ряд інших володінь. У лікаря Георга Ернста Ремуса він придбав у Вжещі приміський маєток Mon Plaisir, заснований бурмістром Габріелем фон Бемельном (за адресою сучаний проспект Грюнвальдська, 5).

Ян Уфаген помер 17 листопада 1802 року у Mon Plaisir у Вжещі. Він був похований у сімейній гробниці в костелі святого Петра і Павла.

Його кам’яниця протягом ХІХ століття вулиця Довгій з її неповторним декором належала згаданій родинній фундації. У 1909 році Альма Уфаген, вдова Ганса Уфагена, здала в оренду кам’яницю на 30 років владі Гданська з умовою, що в ній буде розміщено музей. Після реконструкції та збору експонатів 1 листопада 1911 року в кам’яниці було відкрито Музей буржуазних інтер’єрів, один із найстаріших у своєму роді в Північній Європі.

У 1945 році Будинок Уфагена був значно пошкоджений. 1950-1953 рр. кам’яницю перебудували, зберігши нижню частину первісного фасаду та протипожежні стіни; інтер’єр залишився незавершеним.

.,.,.,.