Анджей Твердохліб належить до яскравих представників Помор’я у польській культурі. Він вважається одним із найвідоміших письменників. Сценарії видатного автора залюбки реалізовували режисери, намагаючись передати увесь сенс його творів, пише igdansk.com.
Навчання
Анджей Твердохліб народився 21 квітня 1936 року у місті Острув-Мазовецький, що у Мазовецькому воєводстві. Навчався на факультеті машинобудування Вроцлавського технологічного університету. Отримав диплом інженера та працював у 1957–1967 роках працював спочатку водієм, а згодом начальником бази на транспортних підприємствах. За період з 1957 по 1970 роки жив та працював у Кракові, потім у Ґданську.
Його досвід роботи у майбутньому реалізовуватиметься на екрані у різних кінематографічних роботах. У своїх творах Анджей намагається передати, наскільки важливою є праця прости робітників (будівельників, водії та представників інших професій). Загалом саме цей аспект чітко прослідковується в остаточних результатах творів та роботах.
Творчість
Як прозаїк Анджей дебютував у 1957 році. Тоді були опубліковані його оповідання. Поступово він частіше приділяє увагу літературній творчості, а в 1968 році займається виключно написанням творів.
У 1970-х роках йому довелося працювати на посаді голови лялькового театру “Мініатура” в Ґданську. З 1977 року, як літературний керівник, керував ґданською постановкою Poltel.
Критики відносять письменника до течії малого реалізму. Найвідомішим сценарієм, який він написав, називають “Найдовша війна в сучасній Європі”. Твір демонструє боротьбу Великої Польщі з германізацією в Пруссії. Пізніше за сценарієм він написав роман “Найдовша війна.
“Пан у Жулавах”
За сценаріями Анджея поставили немало стрічок. Телесеріал “Пан у Жулавах” – одна з таких робіт.
Дія серіалу починається в 1946 році і закінчується після подій 1956 року. У фільмі розповідається про історію репатріантів із Франції, які разом із прибульцями з центральної Польщі взялися за осушення та освоєння Жулав.

Телесеріал вийшов на екрани в 1984 року. Фільм показує пригоди репатріантів із Франції, які оселилися у Віслянській Жулаві. Зйомки відбувалися у різних містах, серед них – Ґданськ, Новий Став, Мальборк, Тчев, Гіжицько, Жулавки, Стегна, Стерлавки Велкі, Глонбово та інших.
Не менш вражаючим виявився і склад виконавців. Іренеуш Казкєвич, Ядвіга Поляновська-Місіорни, Ганна Дуновська, Лєшек Бенке, Юзеф Новак, Борис Мариновський, Тереза Ліповська, Віргіліуш Гринь, Артур Барцис, Леонард Анджеєвський, та інші представники кінематографу взяли участь у зйомках.
“Роспізнавальні знаки”
Соціально-драматичний серіал “Роспізнавальні знаки” із 6 серій також поставили завдяки сценарію Анджея Твердохліба. Стрічку випустили у 1976 році.
У сюжеті 30-річний інтелігентний будівельник Богдан Завада через безкомпромісність не може більше оплачувати обігрів приміщення. Він змушений залишити інше будівництво на півдні Польщі та їде відвідати брата в Померанію. Згодом випадково опинився на будівництві порту у відкритому морі (неявно Північного порту), який його захоплює. Він там працює і живе в робочому готелі.

Як чудовий фахівець і організатор він швидко просувається по службі. Він стає керівником підприємства з виробництва збірних конструкцій та отримує вигідну пропозицію про відрядження за кордон. Після багатьох пригод особистого та професійного характеру він нарешті знаходить свій притулок у житті — має хорошу роботу, на якій користується відмінною репутацією, знаходить хороших друзів, зустрічає жінку, якій відповідає взаємністю на прихильність, отримує квартиру.
За сценарій відповідав не тільки Анджей Твердохліб, але й Роман Залуський. Головні ролі у стрічці виконали Броніслав Цешляк, Тадеуш Боровський, Гражина Барщевська.
“Як позбутися чорного кота”
Ще одна знакова робота сценариста називається “Як позбутися чорного кота”. За цим твором у 1984 році поставили комедію.
Стрічка супроводжується абсурдним гумором. Молодого архітектора Павла (роль виконав Ян Пєхоцінський) переслідує нещастя. Він звинувачує у своїх бідах дружину Крістіну (Габріела Ковнацька), власницю чорного кота. Його підтримує колега Анджей, успішний бізнесмен. Друг головного героя також переконаний у цій версії. Згодом він допомагає йому впоратися з цією ситуацією.

Після п’яти років шлюбу пара переживає кризу, тому Павло вирішує розлучитися. Він шукає вагомі аргументи, які можна було б використати в суді. Тим часом зі Сполучених Штатів приїжджає Віктор (Анджей Воячек), який колись кохав Кристину. Павел вирішує скористатися цим і пропонує Віктору свій дім під час його перебування.
“Знаки на дорозі”
У 1970 році виходить ще одна стрічка за сценарієм Анджея. Виробництвом займалася студія з Вроцлава.
Стрічка розповідає історію Міхала, чоловіка з тюремним минулим за плечима, влаштовується менеджером у автотранспортну компанію, де бореться зі зловживаннями та корупцією. Невдовзі за допомогою Ядвіги, секретаря компанії, йому вдається запобігти пограбуванню цементу. Відтоді його життя змінюється.
Цей фільм критики називають певною сумішшю соцреалізму, психологічної драми та вестерну — є кінодебютом режисера Анджея Піотровського.
“Найдовші війна в сучасній Європі”
Кульмінацією творчості письменника стала робота “Найдовша війна”. Завдяки цьому роману вийшов у 1982 році серіал “Найдовша війна сучасної Європи”. Над сценарієм також працював й Стефаном Братковскі.
Сюжет відбувається у Великопольщі в період з 1815 по 1918 рік. Серіал є сагою, яка на прикладі кількох сімей показує боротьбу поляків із тиском германізації у Великій Польщі, яка перебувала під владою Пруссії після поділів Речі Посполитої. Вигадані персонажі змішуються з реальними героями тих часів і розгортаються в реальних подіях. Кульмінація цих процесів було переможне Великопольське повстання.

Багато критиків визнали стрічку “найрозумнішим і найважливішим польським серіалом”. Оглядач журналу “Фільм” висловився щодо серіалу та назвав фільм головною історією польської війни в ХІХ столітті.
Головні ролі зіграли Кшиштоф Кольбергер (генерал Дезидери Хлаповський), Маріуш Бенуа (Кароль Марцинковський), Анджей Северін (Іполіт Цегельський), Ян Енглерт (Мацей Мєльжинський), Йоанна Собеська (Емілія Щанецька).
Нагороди
Сценарист отримав немало нагород. Серед них варто пригадати найважливіші:
- 1975 рік – “Бенгальські вогні”. Конкурс Міністерства культури і мистецтва 2-а премія
- Конкурс короткометражного оповідання Міністерства культури і мистецтва та Центральної ради профспілок
- 1974 рік – “Бенгальські вогні”. Конкурс “Людське життя і праця в сучасній Польщі” Конкурс 2-ї премії, організований Верховною радою кінематографії за короткометражний фільм
- 1983 – нагрудний знак “Заслужений польської культури”
- 1984 – лицарський хрест Ордена Відродження Польщі
- 1979 рік – нагорода губернатора Ґданська.
- Відзнака Голови Комітету радіо і телебачення за творчу співпрацю з Р і ТБ
- 1985 рік – премія “Трибуна людини”
- 1986 рік – відзнака Голови Комітету радіо і телебачення за довічну співпрацю з Польським радіо і телебаченням у галузі сценарної літератури