Регіна Бєльська – відома представниця післявоєнної естради Польщі. Уся її діяльність була пов’язана з Тримістом. Співачку часто порівнювали з Імою Сумак, відомою перуанською виконавицею. Безперечно, Регіна була однією з найталановитіших постатей польської музики 1950-60-х років. ЇЇ репертуар виконують артисти сучасності. Діяльність співачки припала на диктат комуністичного режиму, тому деякі сингли виконувалися на вимогу часу, пише igdansk.com.
Початок
Регіна Бєльська-Мільнер народилася у Вільнюсі у 1926 році. Вона була восьмою з дев’яти дітей. Музиці її навчала сестра, яка навчалася в консерваторії завдяки приватній стипендії.
Співачка пригадувала, що вдома була жахлива бідність. Коштів на придбання інструментів не знайти не вдавалося. Знайома жінка, яка спонсорувала її навчання в консерваторії, купила скрипку, а сестра з братом вчили грати на скрипці та фортепіано. Під час війни родина втратила все своє майно. Згодом переїхала до Польщі.
Разом зі своїми музично талановитими братами та сестрами Регіна Бєльська заснувала в Любліні гурт, у якому грала на скрипці. У Ґданську, куди майбутня зірка польської сцени тоді переїхала, вона познайомилася зі своїм другим чоловіком Ромуальдом Мільнером. Він був піаністом, композитором багатьох її пісень (зокрема, хіта “Ліловий Верес”). Разом вони вже понад 40 років.
Кар’єра
Справжня кар’єра співачки почалася в Тримісті. Як співачка дебютувала в “Гранд готелі” в Сопоті. Під час одного з виступів з гуртом “Обіс” нею зацікавився Ян Цаймер, диригент популярного в 1950-х роках танцювального оркестру Польського радіо.
Слухачі вимагали у трансляторів на радіостанціях більше концертів. Згодом це стосувалося й телебачення, яке почала по активно розвиватися. Місцеві радіослухачі відправляли безліч телеграм та вимагали додаткових концертів. Глядачі назвали колектив “Альбатросом”. Згодом через гурт пройшли найкращі музиканти – трубач Алек Мусял та Влодек Нагорний.
Композитор Єжи Гаральд також звернув увагу на талант співачки. Згодом вони почали співпрацю.
У 1965 році Бєльська переїхала до Варшави. Два роки подорожувала з програмою Cie Illness. Також часто виступала за кордоном – у Бельгії, Франції, ФРН, Швейцарії, скандинавських країнах, Великій Британії, СРСР та Ірані. Завершила кар’єру у 1980-х роках.
Репертуар
У 1950-х роках руйнування на наслідки війни у Польщі було видно на кожному кроці. Друга світова війна не лише забрала 6 мільйонів у житті громадян Другої Речі Посполитої, а й зрівняла із землею міста й села. Варшава постраждала надзвичайно сильно – під час війни загинуло понад півмільйона її жителів. Велика реконструкція столиці стала символом відродження держав. Ґданськ теж зазнав значних збитків. Особливо це стосується історичних будівель.
Комуністична Польща вже не була вільною країною, якою існувала до глобальної війни. Радянський Союз почав нав’язувати свій порядок і в естетичній сфері у формі соціалістичної доктрини, що діяла в 1949-1956 роках. Такі накази покликані проголошувати комуністичне бачення світу та збільшити проблеми робітників. Соціалістичний реалізм охоплював всю творчість. Музика зазнавала змін та вказівок радянських ставлеників. Навіть у ті темні часи висвітлювалися мистецькими іскра.
Регіну Бєльску загалом на той час пам’ятають за концертами, які були організовані з гуртом “Альбатрос”. Солістка також співпрацювала з хором Czejanda. Співала вона й часто на Польському радіо. Співачка випустила 4 міні-альбоми та сингл “Ніч у Белграді/ Камінчик в туфельці”.
Значна частина тогочасної музики звучала на радіо знову і знову не через особливу якість чи популярність, а лише тому, що це було на замовлення партії. У 1949 році влада заборонила звучати будь-яку непольську чи нерадянську музику на вітчизняних радіостанціях. Заборону було знято лише в середині 1950-х років, до того часу навіть непоказні мирні твори “Вальчицького каменяра” звучали знову і знову.
Невдовзі після смерті Сталіна в 1953 році соцреалістична доктрина ослабла. Цей період справедливо називають “відлигою”. У музиці послаблення стало помітним, коли в 1956 році влада дозволила організувати 1-й Національний фестиваль джазової музики в Сопоті, лише через рік після зняття заборони на джазові виступи. Фестиваль, організований письменником і джазовим ентузіастом Леопольдом Тирмандом, став великою подією. Тисячі людей зібралися до Сопота на тижневий фестиваль у серпні, щоб послухати такі групи, як Melomani, Sextet Komeda чи гурт піаніста Зигмунта Вічарі. Кажуть, що найбільше враження на публіку справив сучасний джаз.
Регіна у цей непростий час все ж розвиває свою діяльність. Серед відомих композицій співачки називають “Шепіт”, “П’ять хлопчиків з Альбатроса”, “Жити раз”, “Каштан”, “Чорний Орфей”, “Самотній дім” або “Бузковий верес”. Останній сингл здобув перемогу в опитуванні глядачів TVP Gdańsk була “Золота пісня 1992–2000”.
Навіть після завершення активної професійної кар’єри її здобутки високо цінили. У 2013 році Бєльську нагородили премією Спілки артистів естради Польщі для сеньйорів Поморського театру.
Альбоми
Післявоєнний час став стимулом для розвитку активної діяльності Бєльської. У 50-х роках з’являються її перші відомі композиції. У цей час публіка оцінює її мініальбом “До побачення”. Він записаний польською мовою. Диск не отримав назву (міні-альбоми тоді її отримували рідко), для розрізнення вказано назву першого запису на цьому релізі.
Усі твори, записані в альбомі, написані польськими композиторами, популярними у 1950-х роках (коли писався альбом): Антонієм Бузуком, Владиславом Шпільманом, Станіславом Гайдечкою, Адамом Верніком. Тексти написали Людвік Єжи Керн, Ян Галковський, Збігнєв Кашкур і Богуслав Хойнський.
Випустила 7-дюймову вінілову платівку, що грає зі швидкістю 45 обертів за хвилину, компанія Polskie Nagrania. Вона виготовлена на заводі “Проніт” у Піонках.
Ще один міні альбом, записаний польською мовою, отримав назву “Казанова”. Записи відбувалися у супроводі хору Beltono. Долучився й до ініціативи інструментальний ансамбль під керівництвом її чоловіка – композитора, аранжувальника та піаніста Ромуальда Мільнера. Альбом не має назви (міні-альбоми тоді її отримували рідко), для розрізнення вказано назву першого треку цього релізу.
“Ніч в Белграді” – відомий сингл співачки. До створення мелодії долучився радянський композитор Марк Фредкін, а текст пісні написав Генрік Губерт. Зі зворотньої сторони платівки — пісня, слова якої написала Кристина Чудовольська, а музику — Ромуальд Мільнер. Акомпанував співачці інструментальний ансамбль під керівництвом Ромуальда Мільнера.
Вініловий 7-дюймовий сингл, що грає зі швидкістю 45 об/хв., випустили у 1950-х роках. Займалася виготовленням компанія Polskie Nagrania Warszawa.
Смерть
Співачка померла у віці 92 років 13 листопада 2018 року. Прощання з співачкою відбулося 17 листопада в храмі святого Джеймса в Оливі. Чоловік Бєльської Ромуальд Мільнер та його родина просили замість квітів внести символічну оплату на рахунок хоспісу в Сопоті. Похована на Олівському цвинтарі в Ґданську.
Регіна Бєльська була справжньою зіркою, її хіти співала вся Польща. На церемонію прощання з представницею естради прийшла значна кількість людей, які й досі пам’ятають її внесок у культуру Польщі.
