Історія великих міст – не лише в архітектурі, назвах вулиць та видатних особистостях, а й у науці. Розвиток медицини є ключовою ознакою цивілізованого суспільства, тож у портовому та багатоголосому Гданську ще у XV столітті почали з’являтися перші лікарні. Турбота про хворих у цьому місті починалася зі скромних притулків, але зрештою тут були створені лікарні, які продовжують приймати пацієнтів упродовж багатьох століть. Хірургія у Гданську формувалася як окрема галузь медицини на перетині міських потреб та розвитку освіти, пише igdansk.com.
Лікарні та хірургія у Гданську у минулі століття
Перші лікарні у Гданську мали вигляд притулків для малозабезпечених, старих і непрацездатних людей. Медичний заклад, більш звичний у загальному розумінні, був створений у місті на перетині XV та XVI століть неподалік від вулиці, яку гданьчани знають як Дирекційну. У XVII столітті він став муніципальною лікарнею, в якій було 15 палат і операційна, а в 1755 році в ній з’явилася також власна аптека.
Щорічно до муніципальної лікарні Гданська зверталося 600-800 пацієнтів. Існувала вона до 1911 року, доки у місті не відкрився муніципальний лікарняний комплекс.
Активному розвитку хірургії в Гданську сприяла якісна освіта – до цього питання тут ставилися відповідально і уважно. Студенти-медики вивчали анатомію та фізіологію людини в Академічній гімназії на факультеті природничих наук, який був створений у 1580 році. Незабаром у Гданську було засноване незалежне медичне відділення, а ще через два роки у місті на узбережжі Балтійського моря відбулася сенсаційна подія для світу медицини – лікар-анатом та професор Йоахім Оельгаф провів один із перших публічних розтинів. Це було дуже важливим етапом для розвитку хірургії і дало змогу глибше вивчати анатомію людини. Чималий внесок у формування високого рівня освіти майбутніх медиків у Гданську внесли підручники Яна Адама Кульмуса – “Examen der chirurgischen Lehrlinge” та “Tabulae anatomicae”. Ян Адам Кульмус був анатомом, натуралістом і професором Академічної гімназії у Гданську.
За рівнем знань і навичок гданські студенти нічим не поступалися західноєвропейським фахівцям. У XVII столітті до Гданська приїжджали на практику студенти зі Скандинавії, Нідерландів та Франції, адже тут можна було навчитися не лише стандартним процедурам перев’язки ран та репозиції переломів і вивихів, а й взяти участь у більш складних хірургічних операціях – трепанації та видаленні пухлин. За деякими історичними джерелами дізнаємося, що вже у 1788 році у Гданську проводилися операції з ампутації кінцівок та молочних залоз.
Хірургія у XIX-XX століттях
У другій половині XIX століття у Гданську були започатковані перші приватні клініки – Католицька лікарня Пресвятої Діви Марії у 1852 році та Євангелістична лікарня дияконів у 1857 році. Наприкінці XIX століття лікарню Пресвятої Діви Марії суттєво розширили й звели новий корпус. Розбудова хірургічного відділення відбулася під керівництвом Пауля Шрьотера, який очолив його пізніше. На першому поверсі хірургічного відділення розміщувалися палати для жінок, операційна і ще декілька кабінетів, а на другому поверсі приймали чоловіків. У міжвоєнний період хірургічне відділення було вдосконалене й перетворене на сучасний медичний комплекс, куди інколи приїжджали пацієнти з інших міст. Тут була амбулаторія, лабораторія, аптека і рентген-кабінет.
Значну роль у розвитку хірургії Гданська відіграла лікарня сестер-дияконес, яку заснувала протестантська благодійна спільнота. Під час Другої світової війни вона слугувала госпіталем для поранених військових та зазнала значних ушкоджень, проте вже у 1945 році знову приймала пацієнтів у хірургічному, терапевтичному та гінекологічному відділеннях.