Вальдемар Хилінський — польський поет, бард і автор текстів пісень, чия творчість сильно вплинула на розвиток співаної поезії та туристичної пісні в Польщі. Його вірші не лише містяться на сторінках збірок, а й звучать зі сцени у виконанні легенд польської музики. У них багато роздумів про буденність, меланхолії та тонкої поетичної краси, яку цінують любителі інтелектуальної пісні. Про творчі досягнення та внесок Вальдемара Хилінського в розвиток польської культури розповідаємо в цій статті на igdansk.com.
Перші творчі успіхи
Вальдемар Хилінський народився 13 вересня 1953 року в Гданську — місті, яке відбудовувалося після руйнувань Другої світової війни. Тато барда був кравцем і моряком, а мати — педагогинею та директоркою дитсадка. Ще в школі Вальдемар Хилінський почав писати вірші, але вирішив піти шляхом батьків. Спочатку він вчився в суднобудівному та технічному училищі Conradinum, а потім — у Педагогічному університеті в Ольштині. Та покликання до віршів і музики виявилося сильнішим.
Хилінський глибоко занурився у світ поезії та пісень завдяки подіям, що стались у 1971 році. Тоді відомий бард з Триміста Ґжеґож Марховський на студентському огляді туристської пісні представив слухачам музичну композицію на вірші Вальдемара. Це стало першим публічним виконанням твору Хилінського, яке відкрило йому двері до студентської пісенної культури. А завдяки музиканту та поету Янушу Каспровичу вірші Вальдемара вперше були опубліковані в місцевій пресі.
Хилінський розповідав, що саме Марховський і Каспрович втягнули його у творче середовище. Там на молодого барда чекали музичні конкурси, огляди, клуби, де молодь співала авторські пісні про життя, природу, мандри. З того моменту Вальдемар Хилінський почав активно писати тексти, брати участь у фестивалях і зрештою став важливою фігурою в середовищі творців польської співаної поезії. Як виконавець пісень він дебютував у гданському студентському клубі «Żak».
Вірші про повсякденне, але важливе
Вальдемар Хилінський видав дві поетичні збірки:
- «Szary blues» («Сірий блюз») у 1978-му;
- «Zaproszenie do snu» («Запрошення до сну») у 1985-му.
В обох книжках зібрані короткі та стримані вірші, створені на основі спостережень і особистого досвіду автора. Хилінський без прикрас пише про повсякденне життя — про людські стосунки, спогади, відчуття часу, що минає, а також про природу та море, які займають важливе місце в його текстах. Поезія барда зосереджена на важливих моментах і внутрішніх переживаннях, близьких читачеві незалежно від віку й життєвого досвіду.
З часом окремі вірші Хилінського почали ставати піснями. Один із найвідоміших текстів — «Na poduszkach moich dłoni» («На подушках моїх долонь») — був покладений на музику й виконаний Ельжбетою Адамяк. Співпраця зі співаками довела, що поезія Хилінського природно звучить зі сцени, не втрачає інтимності й щирості, закладених у тексті.
Згодом гданський поет усе частіше створював вірші, одразу думаючи про те, як вони звучатимуть у пісні. Тексти стали ритмічнішими, щоб вони легко сприймалися на слух. При цьому зміст творів не збіднів. Навпаки, така форма допомогла краще передати думки й почуття та зробила їх ближчими для слухачів, які сприймали ці тексти не лише на папері, а й зі сцени.
Лірика Вальдемара Хилінського стала легко впізнаваною та близькою аудиторії, бо вона показує життя людей таким, як воно є. У текстах поета немає прагнення пояснити життя, дати оцінку подіям чи підвести читача до певного висновку. Автор описує відчуття, настрої, стани, які виникають у кожного — під час розмов, прогулянок, перебування на самоті, спостережень за морем або містом.
Вірші Хилінського подобаються аудиторії тим, що не нав’язують якісь ідеї та не підказують, як слід трактувати текст. Вони залишають простір для паузи, для власних думок та емоцій. Читач або слухач сам вирішує, що для нього важливо в цих рядках, і саме завдяки цьому вірші сприймаються як особиста історія. У них легко побачити відображення власного досвіду, навіть якщо він не збігається з тим, що описує автор.
Бард, чиї пісні стали класикою
Вальдемар Хилінський — людина, яка не просто виконує пісні, а й сама проживає кожне слово, оскільки він є автором текстів, а часто й музики. Його поезія не втрачає глибини, коли стає піснею — навпаки, мелодія допомагає словам звучати ще виразніше.
Творчий розвиток Хилінського як барда зафіксований у трьох музичних альбомах:
- A może tylko nam się zdaje («А може, це тільки нам так здається») — ностальгійна збірка архівних записів 1970–1980-х, що вийшла у 2001 році;
- Słowa, słowa («Слова, слова») — перша повноцінна студійна робота, записана з нуля у 2003 році;
- Stało się życie («Сталося життя») — зрілий альбом, виданий у 2018 році, в якому старі та нові твори отримали свіже дихання завдяки аранжуванням Мурацького.
Деякі тексти гданського поета стали настільки популярними, що їх знають навіть ті, хто не знайомий із сольною творчістю барда:
- Piosenka wariata («Пісня божевільного») — гіт часів співпраці Вальдемара з польським пісенним кабаре Kaczki z Nowej Paczki;
- Wszystko co złe omija mnie («Все погане обходить мене стороною») — майстерне поєднання тексту Хилінського та музики Станіслава Сойки у виконанні Ґражини Лобашевської;
- Sen na pogodne dni («Сон про ясні дні») — легендарний твір, який вперше заспівала Беата Бартелік.
Вальдмар Хилінський завжди був у центрі мистецького життя. Його тексти обирали для свого репертуару найкращі вокалісти Польщі:
- Ельжбета Адамяк;
- Маґда Умер;
- Збігнєв Замаховський.
Гданський поет легко знаходив спільну мову як з рок-гуртами, такими як Mr. Zoob та Babsztyl, так і з колегами по цеху — Адамом Дронгом, Яцеком Звожняком та іншими. Поступово творчість Хилінського стала еталоном співаної поезії — музичних композицій для тих, хто цінує в пісні не лише ритм, а й сенс.
Нове життя старого гіта Хилінського
У 2023-му пісня Вальдемара Хилінського Sen na pogodne dni («Сон про ясні дні»), написана наприкінці 1980-х, отримала нове життя завдяки кіно. У 1987 співачка Беата Бартелік виконала цю композицію на конкурсі молодих талантів Od Opole do Opole («Від Ополе до Ополе») та пройшла до його фінальної частини, яка проходила в межах XXIV Національного фестивалю польської пісні в Ополе.
Через десятиліття мелодія знову прозвучала для нової аудиторії у фільмі Skołowani («Колесо кохання») — польській адаптації французької комедії Tout le monde debout. У польській мелодрамі пісня Хилінського звучить кілька разів у ключові моменти, додаючи теплоти та легкості сценам, де взаємодіють головні герої, яких грають Аґнешка Гроховська та Міхал Чернецький.
Завдяки кіно пісня Sen na pogodne dni опинилася на 6-й позиції у застосунку Shazam. У фільмі Skołowani її виконала співачка Аня Карван, яка допомогла старому гіту знайти нових слухачів. Так вірш Хилінського, написаний понад 35 років тому, зазвучав по-новому. Вибух популярності композиції підтвердив, що хороші пісні не старіють, а знаходять свого слухача в будь-яку епоху.
Вальдемар Хилінський — це майстер слова, який зумів перетворити роздуми про сіру буденність на високе мистецтво, зрозуміле кожному. Його шлях від юного поета до визнаного класика польської співаної поезії показує, що глибокі почуття та думки можна передати просто й щиро, без складних метафор. Творчість Вальдемара Хилінського залишається важливим елементом польської культурної ідентичності. Його поезія та музика продовжують знаходити нових слухачів та нагадують, що навіть у найтемніші часи важливо зберігати світло всередині себе.