Томаш Цяхоровський — харизматичний польський актор, який приковує увагу навіть тоді, коли грає другорядні ролі. Він належить до рідкісного типу артистів, які вміють бути одночасно привабливими й небезпечними, романтичними й жорсткими, комічними й трагічними — й при цьому завжди мають природний вигляд на екрані та на театральній сцені. Особливо впізнаваним Цяхоровського робить його специфічний типаж: висока статура, виразні риси обличчя, низький тембр голосу й іронічний та трохи меланхолійний погляд. Та вибір професії дався Томашу нелегко. Він зіткнувся з нерозумінням з боку рідної людини. Про те, як хлопець із гданської робітничої родини проміняв стабільне майбутнє інженера на непередбачуваний світ театру та кіно, читайте на igdansk.com.
Не той син, про якого мріяв батько
Томаш Цяхоровський народився 5 квітня 1980 року в Гданську — портовому місті на півночі Польщі, де здебільшого чоловіки з покоління в покоління йшли або в море, або працювати в майстернях.
Актор виховувався в сім’ї, які заведено називати традиційними. Батько був суворим чоловіком, який з ранку до ночі працював. Він володів слюсарно-механічною майстернею. Мати тримала на собі весь дім і чотирьох дітей. Томаш був єдиним сином у сім’ї, тож з моменту його народження на хлопця поклали всі класичні сподівання. Він мав продовжити справи батька, тобто керувати майстернею.
Через те що робота забирала майже весь час Цяхоровського старшого, Томашу не вистачало уваги тата. Любові матері хлопцю теж було замало, адже її доводилося ділити з трьома сестрами. Попри все, актор вважає маму найголовнішою жінкою в житті, адже вона завжди підтримувала його та раділа творчим успіхам сина, на відміну від батька.
Після закінчення школи Цяхоровський вступив до Гданського політехнічного університету на факультет океанотехніки та суднобудування. Щоб догодити батьку Томаш здобув диплом інженера. Але бажання займатися творчістю привело Цяхоровського до акторської школи при Театрі Стефана Ярача в Ольштині. Потім він вивчав культурознавство у Вармінсько-Мазурському університеті. Цяхоровський старший не зрозумів і не прийняв вибір Томаша. Тоді актор усвідомив, що не став сином, про якого мріяв батько. Між рідними людьми виросла стіна: мовчання, докори, відчуття провини з обох боків. Томаш навіть уникав розмов про роботу, бо знав, що це болюча тема.
Ситуація змінилась у 2014 році. Артист поїхав з батьками до Риму на канонізацію Івана Павла II. Тоді тато актора тяжко хворів, але цю подорож він планував роками, тож важливо було її здійснити. Саме там, серед натовпу на площі Святого Петра, вони нарешті відверто поговорили. Батько сказав, що пишається сином, хоч і не завжди це показував. Рідні люди налагодили зв’язок. А через кілька місяців батька не стало.
Цяхоровського старшого немає вже понад 10 років, але Томаш досі сумує за батьком. Актор шкодує, що вони пізно зрозуміли один одного. А ще актор розповів у інтерв’ю, що той біль, який виник через розуміння, що він не став сином, якого хотів батько, зробив артиста сильнішим.
Кіноактор, який уміє бути різним
На початку творчого шляху ніхто не очікував побачити Томаша Цяхоровського, що має зовнішність ідеального хлопця, в ролях персонажів, які переживають складні почуття, роблять непрості вибори й мають суперечливий характер.Та гданський артист зміг зламати стереотипи та довести, що за привабливістю може ховатися драматичний талант.
Цяхоровський став відомим широкій аудиторії завдяки серіалу «Majka» («Майка»), де актор з’явився в образі романтичного архітектора Міхала Душинського. Ця роль принесла Томашу шалену популярність. Він здавався занадто ідеальним та занадто правильним. Глядачі захоплювались актором, а критики спостерігали: залишиться Цяхоровський заручником амплуа героя-коханця чи зможе показати щось більше, ніж привабливе обличчя.
Поворотним моментом у кар’єрі Томаша стала участь у теленовелі «M jak miłość» («М як любов»), де його колегами по знімальному майданчику стали Катажина Ціхопек, Анна Муха, Кароль Страсбургер, Яцек Копчинський та інші польські зірки. Цяхоровського взяли на роль Артура Скальського. Спочатку це був типовий позитивний персонаж, але згодом сценаристи, бачачи потенціал Томаша, перетворили героя на одного з найвиразніших антагоністів у історії польського телебачення. Артур став маніпулятором, аб’юзером і психопатом. Цяхоровський не бігав з ножем, не кричав істерично. Він лякав тихим голосом, холодним поглядом і нещирою усмішкою. Саме в «M jak miłość» гданському артисту вдалося продемонструвати вміння грати на контрастах. Глядачі ненавиділи Артура, але не могли не захоплюватися грою Томаша.
Театр як майданчик для експериментів
Якщо в кіно режисери через високий зріст мужність та привабливу зовнішність Цяхоровського часто використовують його як образ ідеального чоловіка, то театр дає актору набагато більше свободи. На сцені артист частіше може виходити за межі цього типажу, пробувати нові жанри, грати несподівані, смішні чи гротескні ролі. Цяхоровський активно співпрацює з варшавськими театрами, зокрема Kamienica та Capitol, де виступає у фарсах та комедіях. Комічні ролі дозволяють зірці з Гданська відвернути увагу від природної харизми й привабливості, щоб продемонструвати глядачам свій акторський талант. Він може бути незграбним, кумедним або навіть неохайним на сцені, що не тільки викликає сміх, а й підтверджує його здорову самоіронію. Для Цяхоровського такі перевтілення є не просто розвагою, а способом вдосконалювати професіоналізм, шукати нові відтінки характеру та доводити, що справжній актор не обмежується лише зовнішністю та стереотипним образом.
Єдині стосунки, які не приховує
Томаш Цяхоровський належить до тих знаменитостей, які ревно охороняють своє приватне життя: він не з’являвся публічно з партнеркою чи партнером та уникає будь-яких коментарів на цю тему. Єдині стосунки, про які він відкрито розповідає — це дружба з його домашньою улюбленицею. У Цяхоровського є джек-рассел-тер’єрка, яку звуть Рейчел.
Актор опікується собакою понад 14 років. Цяхоровський каже, що Рейчел стала для нього найближчою істотою. В інтерв’ю Telemagazyn артист зізнався, що не уявляє своє життя без собаки. Вона зустрічає Томаша, коли той повертається до дому, спить на його ліжку. Рейчел стала для актора частиною його сім’ї. Улюблениця Томаша вже в поважному віці, але актор хотів би, щоб вона завжди була поруч.
Цяхоровський веде окремий профіль у соціальних мережах, де регулярно викладає фото та відео з собакою. Кожен такий допис — це прояв вдячності тій, хто, за словами актора, заміняє йому всю родину, коли він повертається до порожньої квартири після знімання чи гастролей.
Томаш Цяхоровський — це яскравий приклад того, як особиста драма та непростий життєвий вибір можуть стати фундаментом для розкриття творчого потенціалу. Гданський артист, який ризикнув піти проти волі батька та відмовився від кар’єри інженера, зумів знайти своє істинне покликання та підкорив тисячі глядачів. Цяхоровський не просто став зіркою, а довів, що за привабливою зовнішністю може ховатися потужний драматичний і комедійний талант. Історія актора з Гданська показує, що й у кіно, й у житті найскладніші ролі вдаються найкраще тим, хто має сміливість бути собою.