Наприкінці 20-х років у Гданську відбулися збори любителів польотів, зокрема польських студентів Technische Hochschule der Freien Stadt Danzig. Ця дискусія стосувалася заснування Гданського академічного аероклубу. У результаті цієї зустрічі у Вільному місті з’явився аероклуб, пише сайт igdansk.com. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про цю установу.
Заснування
Створення аероклубу в умовах неприхильного ставлення влади Гданська було неабияким викликом для молодих поляків. Гданський суд погодився зареєструвати асоціацію лише в березні 1931 року, але при цьому членам аероклубу було заборонено користуватися аеропортом у Гданську-Вжещ. Офіційною причиною нібито стало збільшення кількості авіасполучення. Насправді літаки сідали тут лише двічі на день. Усі ці обставини вказували на те, що гданським пілотам потрібно шукати краще місце для своєї діяльності у Польщі.
Вибір гданської молоді припав на Румію. Умови розвитку тут виявилися зовсім іншими, ніж у Гданську. Ініціатива студентів майже одразу була тепло сприйнята місцевими мешканцями. Пілоти швидко знайшли приміщення клубу. Його штаб був організований у приватному будинку пані Марії Зарудської, яку згодом називали матір’ю гданського аероклубу.
Основна діяльність
У 1931 році був придбаний перший літак. На членські внески було куплено новенький біплан ПЗЛ-5. На той час у країні це була популярна навчально-спортивна конструкція. До кінця 1931 року загалом виконано 1400 польотів і підготовлено 6 нових пілотів. Також у цей період була створена планерна секція.
Попри те, що аероклуб дислокувався у Румії, його діяльність висвітлювалася по всій Польщі. Незабаром було прийнято рішення відмовитися від академічного характеру асоціації. 16 лютого 1933 року назву було змінено на Gdańsk Aero Club і хлопці, які не були студентами, отримали можливість навчитися літати. У цей рік було придбано унікальний літак Jojo. Це був оригінальний проєкт Юзефа Медвецького та Зигмунта Новаковського. Цей літак віддано служив до початку Другої світової війни.
З самого початку діяльність Гданського аероклубу була зосереджена на підготовці нових пілотів та спортивній авіації. Члени аероклубу регулярно брали участь в авіаційних змаганнях, досягаючи значних успіхів. Вони здобували чимало нагород. До прикладу, польський планерист Міхал Офієрський побив два польські рекорди – висоти та довжини польоту.
Станом на 1935 рік у гданському аероклубі налічувалося близько 180 членів. Згодом аероклуб почав організовувати власні різноманітні події. Однією з них була Zlot do Morza.
Під час своєї діяльності аероклуб Гданська неодноразово зазнав посилених репресій з боку влади Вільного міста Гданська. Вже на зламі 1938-1939 років польських студентів, пов’язаних з аероклубом, бойкотували як ректори, так і німецькі колеги. Напередодні війни на аеродромі в Румії було посилено військову підготовку, регулярно здійснювалися розвідувальні польоти над Гданськом. Наприкінці липня літаки, що стояли в Румії, були евакуйовані до Торуня. На місці залишилось лише декілька одиниць. 24 серпня частину пілотів Гданського аероклубу було мобілізовано та направлено до Морської авіаційної ескадрильї в Пуцку.
О 6 годині 1 вересня на аеропорт в Румії впали перші бомби. Тоді члени аероклубу зрозуміли, що почалася Друга світова війна. Вони були готовими ставати на захист власної країни. Попри страх та невідомість, вони відправилися у бойові польоти. Пілоти вдало виконували усі маневри, яких їх навчали у аероклубі, тому успішно завдавали удару ворогу.